Інтегральні соціотипи націй та країн – реальність чи вигадка?

С початку зародження соціоніки, як типології, яка вивчає 16 вроджених соціотипів людей та взаємостосунки між ними, деякі теоретики соціоніки почали типувати не тільки людей, як носіїв певних типів інформаційного метаболізму, а й різноманітних вигаданих, нереальних персонажів книжок, художніх фільмів, мультфільмів тощо, тварин і навіть цілі нації та країни.

Останньої тематики я сьогодні торкнусь у своїй статті.

Якщо ми хочемо розібратися з тим, що собою являє той чи інший народ, варто, крім його історії,  також звернутися і до національних архетипів нації, які часто проявляється у народних міфах, казках, легендах, традиціях.

Архетипи націй визначають суть успадкованих несвідомих образів і психічних структур, які передаються від покоління до покоління. Архетипи утворюють психічні та поведінкові програми, які впливають на особливості поведінки, мислення і сприйняття світу представниками тієї чи іншої нації. Можна сказати, що через національні архетипи  з нами говорить колективне несвідоме нації.

Крім того, слід сказати, що в сучасній езотериці є поняття егрегора (від дав.-гр. ἐγρήγοροι — «дух-охоронець») - «ментальний конденсат», який породжується сукупністю думок і емоцій певної спільноти людей, зокрема і народів. Відповідно егрегори, як психо-енергетичні структури, є у всіх сучасних націй та народів.

Так чи інакше, чимало соціоніків ще с початку виникнення соціоніки почали типувати різні нації та країни в різноманітні соціонічні типажі, як прояви їх колективного несвідомого.

І справді, різні країни та народи ведуть себе на світовій арені дуже по різному. Одні прагнуть до експансивних завойовницький дій (виражена соціонічна функція – вольова сенсорика), інші завойовують світ новими корисними технологіями та ефективним функціонуванням державних інституцій (виражена ділова логіка). Одні народи – дуже емоційні і темпераментні (виражена етика емоцій), ще інші – помішані на порядку, педантизмі та правилах (виражена структурна логіка) і т. д.

За цими соціонічними показниками деякі соціоніки типують країни та народи в наступні соціонічні типи:

Україна більшістю соціоніків типується в тип «Драйзер» або Охоронець. І певне ототожнення українського егрегору з цим соціонічним типажем справді має сенс. Драйзер – тип інтровертний, обережний і поступовий, який  часто критикує оточуючу дійсність за порушення принципів моралі. Це нерідко проявляється в певній надмірній критичності українців, зокрема по відношенню до будь-якої влади та дещо невдоволеним поглядом на дійсність. Драйзер – тип, який довго запрягає і терпить, але час від часу у нього може зривати «кришку», що проявляється у вибусі невдоволення та повстанні. І справді, протягом своєї історії українці часто терпіли досить несприятливі умови свого існування, періоди бездержавності та національного пригнічення, але траплялись моменти, коли ця терплячка закінчувалась, і це проявлялось у вигляді стихійних народних повстань, Майданів і т. п. Крім того, Драйзер – дуже відданий типаж по відношенню до тих, кого він любить і в кризові моменти він може стати на захист тих, кого він вважає своїми, не шкодуючи свого часу и сил. Тому це добре провилось у виникненні потужного волонтерського руху взаємопідтримки під час триваючої війни з північним сусідом.  

Сполучені Штати Америки більшістю соціоніків типується у тип «Джек Лондон» або Підприємець, який, до речі, являється дуальним (доповнюючим) типу «Драйзер». Тип «Джек Лондон» характеризується екстраверсією, прагматизмом, високими організаторськими здібностями, підприємницьким духом, діловою хваткою, проактивністю, раціональністю та доцільністю. Саме за рахунок таких якостей США зараз являються одними із лідерів сучасної світової економіки та політики і недарма називають себе країною можливостей.

З Росією все не так однозначно. Більшістю соціоніків Росія типується в тип «Єсенін» або Лірик, який характерується мрійливістю та емоційністю з вираженими творчими здібностями та вміннями. І справді, якщо ми подивимось на вклад російської культури та мистецтва (літератури, поезії, музики, кінематографу, художньої сфери) у світове надбання, то він є значним. Проте цей типаж ніяк не в’яжеться з експансивною неоімперською політикою збирання земель, яку демонструє нинішня російська владна верхівка. Деякі теоретики соціоніки пояснюють це тим, що інтегральний тип російського державного апарату є тип «Жуков» або Маршал, який відрізняється від соціотипу народу, але є дуальним (доповнюючим) для Єсеніна. Тип «Жуков» - це тип жорсткого, авторитарного, ієрархічного лідера, який прагне експансивно захоплювати новий простір, але з іншого боку прагне по батьківськи опікуватись своїми підлеглими. Тому серед багатьох росіян є сильним запит на сильну державну руку, «царя», авторитаризм та звуження демократичних свобод.

До речі, соціотип «Жуков» вважається інтегральним соціотипом чеченського народу, який, як відомо, відомий своєю жорсткістю та непоступливістю.

А ось Німеччина типується соціоніками в соціотип «Максим Горький» або Інспектор. Він характеризується педантизмом та контролем, регламентацією всіх сфер життя та підвищеними вимогами до порядку та дотримання правил. Як бачимо, ця характеристика доволі органічна для того образу німців, який склався у суспільній свідомості.

Великобританію соціоніки типують в тип «Штірліц» або Адміністратор. Це дуже працездатні та ділові, раціональні, енергійні, хоча дещо сухуваті люди, які тяжіють до певного традиціоналізму.

Францію соціоніки типують в два соціонічні типи: тип «Гюго» та тип «Дюма». І хоча один з цих типів екстраверт, і інший інтроверт, проте обидвох їх об’єднує характерна соціонічна функція – сильна сенсорика відчуттів, яка дає її носіям тонке відчуття оточуючого простору та вишуканий смак. Тому недарма французька мода та французька кулінарія славляться на весь світ, а французький кінематограф має свій неповторний шарм і стиль, адже на ці аспекти впливає сенсорика відчуттів, гедоністична по своїй природі.

Польща відноситься соціоніками до типу «Гамлет», що характеризується аристократичними рисами, емоційністю та артистизмом, релігійністю та традиціоналізмом. Недарма є такий вираз: гонорові поляки - він дуже добре характеризує саме гамлетовський типаж.

І цей перелік можна продовжувати…

Я погоджуюсь з тим, що відголоски різних соціонічних типажів справді присутні в національних архетипах народів, проте на мій погляд типувати цілі народи чи країни в певні соціонічні типи – це дуже притягувати бажане до дійсного. Адже в межах багатьох країн можуть бути регіональні відмінності з різними соціонічними установками, тому що не всі країни настільки однородні і однотипні, щоб їх можна було б охарактеризувати лише одним типом. І тому говорити про інтегральний соціонічний тип певного народу можна дуже умовно і гіпотетично, адже тип інформаційного метаболізму, як поняття застосовуюється саме до людської психіки, а егрегоріальні утворення країн та архетипи націй мають дещо іншу енерго-інформаційну природу.

Ну а якщо ви хочете дізнатись свій вроджений соціонічний тип – ласкаво прошу на індивідуальне типування по соціоніці.