Визначення соціотипу за рамковою функцією

Пропоную вам ознайомитись з черговою статтею моєї колеги, львівського соціоніка Лідії Дмитрів про спосіб визначення соціонічних типів за обмежуючою функцією соціонічної моделі А.

Схожим до фізіогномічного методу визначення соціотипу, який ми розглянули в попередній статті, є метод, який базується на вивченні моделі А. Як відомо, модель А складається із восьми функцій й, знаючи їх значення та маючи практичний досвід, можна визначити соціотип за будь-якою із них. До того ж, без жодних запитань, тестів чи підказок. Усе, що потрібно для цього, — звичайне спостерігання та знання соціоніки.

Розглянемо визначення соціотипу за рамковою (або, як її ще називають, — спостерігаючою, обмежуючою) функцією, з допомогою якої люди усіх соціотипів намагаються відгородити себе від негативу, захиститись, “встановити рамки”, щоб не пустити інших у свій внутрішній світ. Це своєрідний метод самозахисту, вивчений з дитинства. Лише декілька слів з рамкової функції, сказаних впевнено, рішуче, із натиском, зупинять будь-яку неприємну розмову.

У кожного соціотипу рамкова функція своя, а тому вільно спілкуватись на цьому рівні не вдасться, як виняток — розмова двох людей однакового соціотипу, однак і вона буде важкою.

модель А

У різних ситуаціях функції моделі А проявляються по-різному. Наприклад, ми знаємо, що рамкова функція залежить від базової (програмної), яку важко помітити. Адже дуже часто, наприклад на робочому місці чи в новій ситуації, людина свідомо переходить на поведінку за рольовою функцією — намагається справити враження, проявити себе, вбирає різні маски. А тому для того, щоб побачити поведінку за рамковою функцією, потрібно “перевести” співрозмовника у звичайний режим спілкування — базовий —  вести розмову у вільній, комфортній для нього обстановці, під час якої він не відчуватиме стресу чи загрози й буде поводитись природно. Будь-яка суперечка, незгода з думкою іншого автоматично “запустить” захист — рамкову функцію, яка проявляється таким чином:

Раціональні етики Гюго та Гамлет будуть активно обговорювати стосунки (біла етика) й часто можуть на тривалий час навіть перестати спілкуватися, після чого будуть фізично погано себе почувати. Їм буде важко знову встановити контакт із співрозмовником. Достоєвський та Драйзер покажуть сильний потік емоцій від крику до сліз (чорна етика) й будуть спілкуватись на підвищених тонах, що шокує оточуючих. Часто можуть залишитись при своїй думці. Переважно —  тільки для того, щоб не втратити співрозмовника. Швидко припинять суперечку й змінять тему розмови.

Раціональні логіки Джек Лондон та Штірліц будуть прискіпуватись до сказаного й активно доводити свою думку через логіку та факти (біла логіка), щоб перевести співрозмовника на свій бік. Якщо співрозмовник також логік, є ймовірність, що сварка затягнеться, доки тема не вичерпається. Робесп'єр та Максим Горький вестимуть себе інакше і, якщо на них будуть тиснути, будуть економити ресурси, в тому числі й психологічно. Не пускатимуть людину у свій простір  (“яка тобі справа”, “що тобі потрібно від мене”) або можуть шукати приводу, щоб уникати суперечок й часто взагалі виходитимуть з приміщення. Шукатимуть будь-якої можливості “переключитись”, “розрядитись” через рух або дію (чорна логіка) —  поприбирають в приміщенні, підуть на спорт, робитимуть ремонт, щоб не брати участі в розмові. Це заспокоює їх.

Як бачимо, рамкова функція у раціональних соціотипів проявляється лише у чотрирьох випадках — чорна та біла етика для пар етиків (Гюго, Гамлет, Достоєвський, Драйзер) та чорна та біла логіка для пар логіків (Джек Лондон, Штірліц, Робесп'єр, Максим Горький). В ірраціональних типів вона виглядає інакше. Тут рамкова функція йтиме в парах логік-етик.

Наприклад, Дон Кіхот та Гекслі не захочуть витрачати свій час на неважливі чи неприємні для них розмови й можуть припинити суперечку, не почавши її (біла інтуїція). Не слухатимуть співрозмовника й займатимуться своїми справами. Обмежуютьчас співрозмовника (“не трать час на дурниці”, “я не маю часу”, “давай швидше”) в різних ситуаціях.

 Єсенін та Бальзак, скоріше за все, не будуть погоджуватись із співрозмовником, заявляючи, що “це — неможливо, безперспективно”, “я не хочу”, “я не можу” й відсікатимуть будь-які його ініціативи та пропозиції. Таким чином вони прораховують усі можливості ситуації, прогнозують її майбутнє (чорна інтуїція), що часто виводить співрозмовника з рівноваги.

Дюма та Габен, якщо справа доходить до розмови по рамковій функції, намагатимуться спокійно, але рішуче поставити співрозмовника на місце. Якщо ж це не вдається — будуть проявляти агресію, тиснутимуть на нього або криком і погрозами, або навіть кулаками (чорна сенсорика), не залишаючи шансу на те, щоб домовитись. Вони захищають власну територію силовим методом.

Наполеон та Жуков завжди звертатимуть увагу не стільки на питання етичності, скільки естетичності, власного комфорту (біла сенсорика) й часто будуть використовувати такі фрази, як “це негарно”, “це несмачно”, “ти мене втомлюєш” або й перейдуть на крайнощі — нецензурні слова, щоб випустити негатив.

Як бачимо, визначити соціотип співрозмовника не так вже й важко. Головне — зрозуміти його поведінку, його слова у стресовій ситуації й знати як його заспокоїти, не загострюючи ситуацію ще більше.

Лідія Дмитрів

ДолученняРозмір
Іконка зображення model_a.jpg68.02 КБ
Статті: