Соціонічний аналіз українського політикуму
Два з половиною роки тому у розпал президентської виборчої кампанії я виступав в ролі соціонічного експерта на каналі «112 Україна» з аналізом тодішніх кандидатів на найвищу державну посаду, і потім мені доводилось неодноразово писати про соціотипи різноманітних політиків та членів їхніх родин, тож настав час зробити соціонічний аналіз українського політикуму вцілому та розібрати, хто є хто на соціонічній політичній карті України.
Як я вже писав, українська політика – це висококонкуренте середовище, де багато боротьби, і нерідко, на жаль, взаємопоборювання, і це зумовлює домінування у ній політиків центральних соціонічних квадр (Бети та Гамми), які краще почуваються у конкурентному середовищі через наявність у їхньому арсеналі соціонічної функції - вольової сенсорики, що дає можливість втілювати в життя, просувати, інколи долаючи сильний опір, різноманітні соціально-політичні ідеї в життя.
Політики цих квадр є практиками, які беруть на озброєння певні ідеї, свої, або представників інших типів чи квадр, і починають втілювати їх в життя з тим чи іншим ступенем успіху.
Саме тому ми описувати український політичний клас ми почнемо з квадри, якої чи не найбільше серед українських політиків, так і серед чиновників державного апарату – квадри Бети.
Квадра Бета – це завжди згуртованість, ідеологічна вивіреність, строга ієрархічність, яка виливається інколи навіть у вождізм. Політики квадри Бети цементують, укріплюють державу і централізують державний апарат управління. В державах, в яких відсутні механізми стримування і противаг, правлячі представники Бети певного ідеологічного спрямування можуть повністю узурпувати владу, витіснивши опозицію з політичного небосхилу на маргінес.
Однією із типових Бетанських структур була колишня Партія регіонів на чолі з її колишнім ієрархічним лідером Віктором Януковичем, представником соціотипу Жуков. Але як тільки колишній лідер утік з країни, ієрархічна партійна «піраміда» розвалилась на кілька уламків.
Так само Бетанською, але вже з іншого політичного полюсу є політична партія «Свобода» на чолі з її лідером Олегом Тягнибоком, який є Гамлетом по соціотипу. «Свобода» - партія з чіткою ідеологією націоналістичного спрямування, а як відомо, найбільш ідеологічним соціотипом, який часто продукує і проголошує певні ідеологеми є соціотип Гамлет.
Ще одним відомим Гамлетом в українській політиці та у навполополітичній тусовці є Дмитро Корчинський, відомий своїми епатажними заявами та виступами.
До політиків правого націоналістичного політичного спектру з квадри «Бети» відноситься і колишній лідер «Правого сектору» Дмитро Ярош, якого я типую у соціотип «Максим Горький».
Іншою типовою партією Бетанського спрямування є партія «Батьківщина», на чолі з її лідером Юлією Тимошенко, яка за думкою одних соціоніків відноситься до соціотипу «Гамлет», інші ж схильні її вважати представницею соціотипу «Жуков». Але не зважаючи на різницю у типуванні Юлії Тимошенко, більшість соціоніків відносять Тимошенко саме до квадри «Бета» через жорстку ієрархічність в її партії і нетерпимість її до будь-якою внутрішньопартійної конкуренції.
До речі, Надія Савченко, яку нещодавно було визволено з російської тюрми, і яка була першим списком у партії «Батьківщина» на останніх виборах, також є представницею «Бети» і належить до соціотипу «Жуков». Проте Жукови, в яких сильно розвинені лідерські якості і прагнення керувати іншими та бути на чолі владної «піраміди», ніколи не погодяться бути на других ролях. Це дуже добре проявляться у нинішній поведінці Надії Савченко, яка майже не займається роботою у партійній фракції і, за чутками, планує створити власний партійний проект із собою на чолі.
Ще одним відомим Бетанським політиком всеукраїнського масштабу є лідер партії «Удар», мер Києва Віталій Кличко, якого я протипував у соціотип «Максим Горький» або «Інпектор».
До соціотипу «Інспектор» належить також колишній президент України Леонід Кучма.
«Інспектори», не зважаючи на свою інтровертність, є доволі непоганими управлінцями, їх зустрічається доволі багато серед політичних партій різного політичного напрямку, але превалюють вони звичайно у партіях Бетанського походження. Крім того, слід сказати, що тип «Інспектор» домінує серед чиновників державного апарату через їхній консерватизм, схильність належати до певної ієрархічної системи та робити власну кар’єру в межах цієї системи.
Інші політичні партії не такі соціонічно однорідні, як це буває у партій з Бетанськими лідерами. Саме такою неоднорідною є ситуація у партіях на чолі з політиками іншої центральної квадри, третьої за ліком – Гамми. Проте все одно ці партії діють переважно в руслі квадрових установок їх лідерів – така традиція вже склалась в українській політиці. Сюди відноситься партія нинішнього президента Петра Порошенка, який, нагадаю, належить до соціотипу «Наполеон» - «Блок Петра Порошенка», сюди ж відноситься партія «Народний фронт», лідер якої Арсеній Яценюк належать до соціотипу «Джек Лондон», «Радикальна партія Олега Ляшка», який належить до соціотипу «Наполеон», а також ще остаточно не створена партія «Хвиля» Міхеїла Саакашвілі, який також належить до соціотипу «Наполеон». На відміну від політиків другої квадри «Бети», які зміцнюють, цементують державну систему і централізують державне управління, політики квадри «Гамми» прагнуть видозмінити, трансформувати, реформувати систему державного управління, давши більше повноважень на місця, в регіони, проте у них все одно домінує централізована система управління. Якщо Бетанські політики переважно віддають перевагу контрольованій державою економічній моделі в державі, то Гаммійські політики – прихильники моделі «вільного ринку» та вільної конкуренції, з меншим втручанням держави в економічні процеси.
До квадри «Гамми» і соціотипу «Наполеон» належить також перший президент України Леонід Кравчук.
Як не дивно, до третьої квадри належать політики комуністичної ідеології, що вже зійшли з української політичної арени - ідеології, яка більше підходить для установок другої квадри. Мова йде про Петра Симоненка та Наталю Вітренко, які також належать до соціотипу «Наполеон». Проте соціотип «Наполеон» або «Політик» - це соціотип, якого багато серед політичних партій та напрямків різного спрямування і він цілком може зживатись з різноманітними політичними – ізмами.
Зрештою, українська політична історія показує, що саме політики другої (Бети) та третьої (Гамми) квадр постійно змінюють одні одних, змагаючись за владний олімп.
Якщо ж говорити про політиків периферійних соціонічних квадр (першої – Альфи та четвертої – Дельти), то їх присутність серед українського політикуму несистемна, вони присутні вкрапленнями в тих чи інших політичних проектах. Але їх більше серед громадських активістів різноманітних громадських утворень, які час від часу делегують своїх представників у політику.
Альфісти часто привносять в політику, як і в соціум вцілому нові цікаві і неординарні ідеї по політичному та економічному устрою, хоча їм часто бракує сил для їх втілення. До Альфа-квадри умовно можна віднести партію «Громадянська позиція» Анатолія Гриценко, якого я протипував у соціотип «Робесп’єр», сюди ж можна віднести колишніх журналістів, а нині народних депутатів Мустафу Найєма (соціотип «Гюго») та Сергія Лещенка, який належить до інтуїтивних логіків Альфа-квадри.
До Дельта-квадри відносяться колишній президент України Віктор Ющенко, а також деякі нині діючі політики і колишні політики з його оточення: Віктор Балога (соціотип «Габен») та Роман Безсмертний (соціотип «Штірліц»), Олег Рибачук (соціотип «Гекслі»). У деяких політиків четвертої квадри є певна квадральна риса - схильність ідеалізувати старовину, історію, саме цим пояснюється значна увага колишнього президента Ющенка до української старовини та українського історичного надбання.
«Ідеологія» четвертої соціонічної квадри – це децентралізація та автономізація місцевих громад, віддання важелів впливу на місця при збереженні за центральною владою певних загальнонаціональних функцій + толерування і підтримка різноманітних меншин та збільшення соціальних функцій держави. Значною мірою ця установка нині діє у багатьох країнах Західної Європи.
Проте дуже часто в українських реаліях сильної політичної турбулентності, постійних змін та трансформацій політики периферійних квадр (Альфи і Дельти) – це розмовляючі голови, які багато і правильно говорять, проте вони не витримують жорсткої конкуренції на всеукраїнському рівні, їм часто бракує вольових зусиль (вольової сенсорики) втілити свої політичні ідеї в життя.
Слід сказати, що не всі типи з різними соціонічними установками схильні до занять політикою. Найбільше в політиці присутні типи з «управлінською» (логіко-сенсорною) установкою, куди відносять соціотипи «Жуков», «Максим Горький», «Штірліц» та «Габен». Серед типів із «соціальною» (етико-сенсорною) соціонічною установкою реально присутній лише один соціотип - «Наполеон», але його справді багато як в українській, так і світовій політиці. Серед політиків із сайентистською (логіко-інтуїтивною) установкою в політиці трапляються представники типів «Джек Лондон» та «Бальзак», рідше – тип «Робесп’єр». Ну а серед людей з гуманітарною (етико-інтуїтивною) установкою в українській і світовій політиці домінує один тип - «Гамлет» або «Наставник».
Наостанок хочу зазначити, що в соціоніці не існує хороших чи поганих соціотипів та квадр. Кожен соціотип та кожна соціонічна квадра вносять свій неповторний внесок у політичне життя України та виконують свою неповторну місію в українському соціумі. Хочеться побажати всім українським політикам, незалежно іхніх типів, квадр та соціонічних установок, мудрості і щоб за змаганнями за владну булаву, вони не забували про важливість, необхідність і силу єдності українського народу, особливий в цей, такий складний і кризовий період розвитку нашої країни.
Чернишенко Олександр
Хочете визначити свій соціонічний тип? Тоді записуйтесь на соціонічне типування – консультацію з визначення Вашого вродженого типу!